Гіперплазія передміхурової залози

Гіперплазія передміхурової залози – ДГПЗ (інакше ще називається Аденома простати ) – поширене захворювання чоловіків похилого віку.

У віці 40 років починається розвиток гіперплазії передміхурової залози . А в 70 років, практично кожен чоловік має аденому передміхурової залози. Розвиток захворювання пов’язаний з дисбалансом гормонального фону чоловічого організму при якому зменшується рівень тестостерону в крові і збільшується рівень жіночих статевих гормонів, що і призводить до розвитку гіперплазії передміхурової залози.

Збільшення передміхурової залози призводить до здавлення сечівника і відповідно до порушення відтоку сечі з сечового міхура. Залежно від стадії захворювання і розмірів передміхурової залози аденома простати може порушувати відтік сечі від незначного зниження потоку сечі до розвитку гострої затримки сечі, коли людина не може помочитися зовсім, в таких ситуаціях необхідна екстрена медична допомога це відведення сечі з сечового міхура за допомогою катетера або ж встановлення  надлобкової цистостоми, тобто виведення трубки з сечового міхура через живіт.

На жаль, в наш час, незважаючи на появу нових засобів діагностики і лікування ДГПЗ, пізні стадії гіперплазії передміхурової залози, що призводять до розвитку типових ускладнень даного захворювання, не є рідкістю. Це пов’язано головним чином з тим, що більшість чоловіків не надають належного значення даній патології і розцінюють симптоми що з´являються при збільшенні передміхурової залози як нормальний стан це обумовлено віком і не потребує будь- якого лікування.

Якщо своєчасно виявити і лікувати аденому передміхурової залози це дозволяє уникнути ускладнень цього захворювання і значно поліпшити якість життя.

 

Симптоми гіперплазії передміхурової залози  

Відтік сечі  порушений, оскільки у чоловіка з ДГП – доброякісну гіперплазію простати спостерігається проліферація – розростання клітин в ураженій простаті. Обсяг чоловічий залози поступово збільшується. На ранніх стадіях розвитку недуги в результаті здавлювання сечовивідного каналу виникає стоншення струменя. Вона спрямована прямовисно вниз. На другій стадії виникають труднощі відтоку сечі. Нічна полакіурия – збільшення частоти нічного хворобливого сечовипускання, яке перевищує вікову норму. Чоловік починає вночі неодноразово відвідувати туалет, оскільки в сечовому міхурі зберігається залишкова сеча, але полегшення його стану не настає. Залишається відчуття неповного випорожнення сечового міхура. Пацієнт страждає від різі, печіння. Ніктурія- переважання нічного кількості сечі над денним. Странгурія – запізнювання початку відведення сечі внаслідок наявності перешкоди до її відтоку. Хворий змушений напружувати черевний прес, щоб почався необхідний акт виведення струменя. Потік рідини крапельний, некерований, тонкий. Часті перерви в процесі виведення струменя. Часом знижується її інтенсивність, вона розбризкується. Спорожнення сечового міхура затримується. Напружений, переривчасте сечовипускання в кінці виведення сечі. Після відвідування туалету у пацієнта залишається відчуття тяжкості внизу живота. У важких випадках біологічна рідина ледве виходить по краплях, аж до повної зупинки сечовипускання, незважаючи на різке переповнення сечового міхура. Для третьої стадії характерна гостра затримка сечі. При розтягуванні сечового міхура виникає дуже сильний біль. Імперативне нетримання сечі – нестримний позив до виведення струменя. Стреси, дратівливість. Млявість, неспокійний сон. Погане фізичне самопочуття, астенічний синдром. Неврівноважений психічний стан. Ця проблема приносить безліч переживань і незручностей. Вона загрожує серйозними наслідками. Наслідки гіперплазії передміхурової залози  У міру зростання доброякісної пухлини в значній мірі порушуються функції сечового міхура. Зрештою це нерідко призводить до розвитку ниркової недостатності. При захворюванні будь-якого ступеня може виникнути гостра затримка сечі, яка вимагає невідкладної медичної допомоги. Навіть на тлі прийому лікарських препаратів, призначених лікарем, ряд чоловіків потрапляють на операційний стіл. Може виникнути еректильна дисфункція, зниження лібідо, оскільки при цій патології спостерігається тенденція до зниження рівня тестостерону.

Симптоми даної хвороби розвиваються досить повільно. Але в міру збільшення простати напруги м’язів сечового міхура і черевного преса стає недостатнім для подолання бар’єру, викликаного аденомою і в сечовому міхурі починає накопичуватися залишкова сеча. Якщо залишкової сечі багато, виникає відчуття неповного випорожнення сечового міхура, а також з’являються інші симптоми гіперплазії передміхурової залози , спричинені функціональними порушеннями:

– Часті позиви на сечовипускання;

– Нездатність довго утримувати сечу при появі позиву;

– На більш пізніх стадіях захворювання, виділення сечі відбувається по краплях на тлі переповненого сечового міхура, пропадають позиви на сечовипускання.

Класифікація за розмірами пухлини

Мала доброякісна гіперплазія –  маса якого не перевищує 30 гр.;

Гіперплазія передміхурової залози, розміри якої укладаються в рамки від 30 до 70 гр., вважається середньої;

Велика гіперплазія передміхурової залози у чоловіків – пухлина до 250 гр.;

Понад 250 гр. – гігантська форма.

Ускладнення гіперплазії передміхурової залози :

– У зв’язку з застоєм сечі в сечовому міхурі і розвитком інфекції, виникає хронічний цистит;

– Занедбаність інфікованої сечі з сечового міхура в нирки при рефлюксі веде до хронічного пієлонефриту;

– Надалі пієлонефрит може привести до хронічної ниркової недостатності;

– Інфекція що знаходиться в сечовому міхурі може призводити до утворення каменів у сечовому міхурі;

– Гостра затримка сечі так само є ускладненням гіперплазії простати.

 

Діагностика гіперплазії передміхурової залози

– Дослідження простати пальцем через пряму кишку. При пальпації можна визначити збільшення простати, тугоеластичність , рівні контури, гладку поверхню, згладженість міждольової борозни.

– Загальний аналіз сечі може бути нормальним або показувати запалення при хронічному циститі і пієлонефриті на тлі гіперплазії.

– Загальний аналіз крові як правило в межах норми.

– Ниркові проби в початкових стадіях не перевищують нормальних значень, але при III – IV стадії і розвитку ниркової недостатності можуть підвищуватися.

– Печінкові проби проводяться як скринінгове дослідження для планової операції.

– Коагулограма проводиться для визначення згортання крові.

– Узд нирок сечового міхура, простати, кількість залишкової сечі одне з найважливіших обстежень. У початкових стадіях гіперплазії простати узд нирок без патології, в більш пізніх стадіях відбувається розширення мисок нирок (пієлоектазія) на тлі наростання залишку сечі і збільшення тиску в сечовому міхурі, сечоводах, нирках і останні починають втрачати свою функцію. По узд визначається патологія сечового міхура, стінка стає ущільненою, в порожнині з’являється щільний осад, можна побачити вибухання середньої частки простати в сечовий міхур, іноді на тлі аденоми визначаються дивертикули і камені в сечовому міхурі. Ознаки гіперплазії передміхурової залози при ультразвуковому дослідженні досить типові це збільшення передміхурової залози в розмірах, вибухання середньої частки в сечовий міхур, іноді неоднорідність структури паренхіми, кальцинати і ділянки фіброзу.

– Урофлоуметрія дає інформацію про швидкість потоку сечі, якщо швидкість сечі падає то можна говорити про здавлення сечовипускального каналу вузлами гіперплазії.

– Рівень PSA (Простатспецифічний антиген). Даний метод дослідження показує доброякісний або недоброякісний процес в передміхуровій залозі.

– При підвищенні рівня ПСА проводиться заключне обстеження- біопсія передміхурової залози. Для даного дослідження береться шматочок тканини передміхурової залози і проводиться її вивчення за допомогою мікроскопа. Це дослідження повністю підтверджує або спростовує діагноз.

Передміхурова залоза, збільшуючись у розмірах і здавлюючи сечівник, призводить до порушення відтоку сечі з сечового міхура. З’являється постійний залишок сечі після сечовипускання, де розвиваються бактерії. Далі приєднується хронічний цистит, бактерії піднімаються в верх до нирок, викликаючи хронічний пієлонефрит. Застій сечі в сечовому міхурі не дає вільного відтоку сечі з нирок, відбувається розширення порожнин нирок (вторинний гідронефроз), нирки не виконують свою функцію очищення крові і не виводять шлаки з організму, йде поступове отруєння організму азотистими речовинами.

 

Лікування гіперплазії передміхурової залози

В даний час існує досить багато медикаментозних і хірургічних методів лікування гіперплазії передміхурової залози .

Основні методи лікування:

Медикаментозне лікування гіперплазії передміхурової залози- а- адреноблокатори, інгібітори 5- а редуктази (фінастерид, дутастерид), фітотерапія екстракт пальми serenoa repens.

Оперативні методи лікування гіперплазії простати:

– Відкрита аденомектомія- видалення передміхурової залози через надлобковий розріз.

– ТУР (трансуретральна резекція) передміхурової залози- електрорезекція (видалення) гіперплазованої (збільшеної) тканини простати, звужуючої сечовипускальний канал, з використанням ендоскопічного інструментарію, операція проводиться через уретру.

– Установка простатичних стентів в область звуження.

– Трансректальна гіпертермія передміхурової залози і інші методи фізіотерапії.

До малоінвазивних методів належать:

Трансуретральна мікрохвильова терапія, метод руйнування гіперплазії передміхурової залози  за допомогою мікрохвиль. Тканини аденоми нагріваються через спеціально підведений катетер і гинуть;

Голчаста абляція схожа з попереднім методом, із тією лише різницею, що нагрівання клітин пухлини відбувається за допомогою радіохвиль;

Термотерапія передбачає вплив на розвинену патологічну тканину гарячою водою, яка подається до передміхурової залозі через встановлений катетер;

Видалення патологічної тканини за допомогою лазера Останнім часом велике поширення отримав новий метод хірургічного лікування гіперплазії передміхурової залози – видалення гіперплазії за допомогою лазера. При лікуванні лазером також не проводиться розрізів, процедура виконується через уретру. Але даний метод має більш широкі можливості застосування і меншу кількість ускладнень, ніж традиційний ТУР аденоми.

Всі перераховані методи мають як переваги, так і недоліки. Тому для найбільш ефективного лікування гіперплазії передміхурової залози  необхідний індивідуальний підхід до кожного пацієнта і комплексне обстеження для вибору найбільш ефективної тактики лікування.