Ендоурологія

Сечокам’яна хвороба (СКХ) є однією із головних проблем урології обумовлюючи  третє місце у структурі причин смертності внаслідок урологічної патології . Згідно зі статистичними даними, на сьогодні у світі захворюваність населення на уролітіаз становить 1-5%. При цьому близько 45% хворих урологічних стаціонарів – це пацієнти із сечокам’яною хворобою (СКХ).

На сьогоднішній день «відкриті» операції на нирках та сечоводах в провідних урологічних клініках світу становлять менше 5% , а нефректомія обумовлена ускладненнями нефролітіазу, виконується спорадично.

Черезшкірна контактна нефролітотрипсія.

Сучасним методом лікування каменів нирок , які більші 20 мм, вважається Черезшкірна Нефро Літо Трипсія  – ЧШНЛТ, PCNL в англійському варанті.

ЧШНЛТ, як правило, проводять в позиції пацієнта «на животі» після попередньої установки трубки –  катетера  у сечовід хворої нирки під час цистоскопії, катетер фіксують до сечоміхуревого катетера. Обрану чашку нирки пунктують під змішаним ульразвуковим та рентгенівським контролем. Після пункції чашки нирки в порожнину нирки встановлюють спецальну струну – провідник із гнучким прямим або J кінцем в залежності від обставин пункції, провідник намагаються завести у сечовід, або у верхню чашку. По струні проводиться розширення пункційного каналу спеціальними розширювачами, по останньому з них вводиться тонкостінна трубка – так званий кожух, через який в порожнину нирки вводяться ендоскоп та інші інструменти. . Нефроскопію (огляд нирки зсередини ендоскопом) та руйнування каменю проводять спеціальним обладнанням, що дозволяє повністю контролювати процедуру візуально. Крупні фрагменти каменю видаляються, дрібні відмиваються током рідини, яка постійно іригує зону втручання. Процедура контролюється рентгеноскопічно та за допомогою ультразвука, при необхідості. Операція, як правило, завершується установкою дренажа (трубки чи катетера) через пункціяний канал на 2-5 днів.

Уретероскопія та контактна уретеролітотрипсія.

Уретероскопія  та контактна уретеролітотрипсія застосовується при каменях сечоводу, які розташовані , переважно, у нижній його частині. Після знечулення у счовід вводиться спеціальний ендоскоп (який буває жорсткий або гнучкий), останній підводиться до каменю, та проводиться під повним візульним контролем видалення каменю цілим, або фрагментами після його руйнування зондом ультразвуквого чи балістичного пристрою для літотрипсії.

Втручання завершують у більшості випадкі дренуванням нирки стентом чи катетером, які встановлюються у сечовід.

Нускладнений післяопераційний перебіг дозволяє виписувати пацієнтів на 1- 4 добу після втручання.